КПК вихователів закладів дошкільної освіти 23.03 – 27.03.2020

Навчальна програма для вихователів закладів дошкільної освіти  

«Розвиток дошкільника: інноваційний підхід і сучасні практики»

Термін навчання: 23-27 березня 2020 р.

Куратор: О.П.Третяк.

Модуль: «Планування педагогічної роботи: зовнішня вимога чи професійна потреба».

Автор-укладач: Гончаренко А.М., доцент кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти, кандидат педагогічних наук.

Компетентність: професійна.

  Чи має план відтворювати індивідуальність вихователя та інтереси дітей? План потрібен лише для зовнішнього контролю за роботою вихователя чи для продуктивного педагогічного супроводу самоосвіти дитини? Зміст модуля передбачає аналіз традиційних форм планування та вправляння слухачів у створенні корисного і компактного плану разом з дітьми та їхніми батьками.

 Гончаренко А.М. Планування педагогічної роботи: зовнішня вимога чи професійна потреба.

КПК вихователів закладів дошкільної освіти 16.03 – 20.03.2020

Навчальна програма для вихователів закладів дошкільної освіти 

«Інклюзивна освіта на дошкільному рівні: психолого-педагогічний аспект»

Термін навчання: 16-20 березня 2020 р.

Куратор: Н.М. Дятленко.

Модуль: «Діти з особливими потребами: нозографія та педагогічні дії дорослого».

Автор-укладач: Гончаренко А.М., доцент кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти, кандидат педагогічних наук.

 Компетентність: професійна.

  Робота вихователя в інклюзивній групі передбачає такі педагогічні впливи, методи і прийоми, що зорієнтовані на освітню потребу дитини. Це зумовлює знання нозографії та підбір тотожної моделі педагогічного супроводу й підтримки. Різноманітність психофізичного розвитку дітей обумовлена характеристикою вроджених чи набутих розладів. Інколи їхня подібність вимагає особливості уваги до дитини. Тривале спостереження за поведінкою дошкільника – основа успішної корекційної роботи.

  Гончаренко А.М. “Діти з особливими потребами:  нозографія та педагогічні дії дорослого”.

Щоб дитина заговорила

 imagesБагатьох педагогів та батьків вихованців турбують проблеми комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей. Дитина, яка рано почала говорити, – незмінний об’єкт захоплення і гордості дорослих. На які показники розвитку мовлення слід орієнтуватися і як допомогти дитині заговорити вчасно, чи варто програмувати час виникнення першого слова, фрази? Відповіді на ці та інші питання – у змісті модуля “Щоб дитина заговорила. Ранній вік” завідувача кафедри МПДПО, кандидата педагогічних наук Гончаренко Алли Миколаївни.

Гончаренко А. Щоб дитина заговорила. Ранній вік

Гончаренко А.М. Міні-заняття як форма організації мовленнєво-розвивальної діяльності дошкільника 

Гончаренко А.М. Змістова характеристика терміну “мовленнєва особистість” у дошкільному дитинстві

Гончаренко А.М. Теоретичні основи виховання мовленнєвої особистості в дошкільному дитинстві 

Гончаренко А.М. Природа і мовлення дитини: дві проблеми одне вирішення

Гончаренко А.М. Організація мовленнєвої діяльності

Вітаємо зі святом весни!

1583264252-7973

Викладачі кафедри навчаються

 20200218_174733 18 лютого 2020 року викладачі кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти взяли участь у семінарі “Гранти Програми Фулбрайта та публікації у WoS: що спільного?”, що відбувся в Американській Бібліотеці імені Віктора Китастого НаУКМА (м. Київ,  вулиця Волоська, 8/5).
  В ході семінару-презентації програми академічних обмінів ім.Фулбрайта спікер Ярошенко Тетяна, кандидат історичних наук, віце президентка НаУКМА, член правління БО “Українське Фулбрайтівське коло”, Fulbright Scholar (Yale University, 2004-2005, Columbia University, 2010-2011) докладно відповіла на запитання як змінюють українську науку та освіту випускники програми академічних обмінів імені Фулбрайта.
 Пиршев Кирило, кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу нейрохімії Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України та науковий співробітник відділу фізики біологічних систем Інституту фізики НАН України (Стипендіат FRDP 2017-2018) презентував Програми академічних обмінів імені Фулбрайта для науковців, студентів та викладачів.
  Про Програми Фулбрайта в дзеркалі Web of Science докладно розповіла Тихонкова Ірина, кандидат біологічних наук (інформаційно-аналітичні ресурси та навчання, Clarivate Analytics).
Спіреки запрошують до нових зустрічей всіх, кого зацікавили Програми Фулбрайта.
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6076
https://library.ukma.edu.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[tt_news]=1211&cHash=810c115510dcef317a6ec68ddd3d0b1e

Дитяча книжка та періодичні видання в просторі музею

 Заставка 4 лютого 2004 в житті мільйонів людей сталася значна подія – почала роботу соціальна мережа Facebook.

  4 лютого 2020 року в житті педагогів закладів освіти сталася щаслива подія – в Національному музеї літератури України в рамках науково-практичного семінару відбулася зустріч з журналом для дітей «Малятко», якому 13 січня виповнилося 60 років! Більшість педагогів пов’язують свої дошкільні роки з цим виданням: хтось гортав його сторінки в дитячому садочку, комусь передплачували батьки і, з захопленням заглядаючи в поштову скриньку, щомісячно чекали на нові ілюстровані оповідання, вірші, гумор та ще більше на саморобку.

План семінару

Меленець Л. Художньо-літературний осередок в групі закладу дошкільної освіти: сектор культури, натхнення, творчості: презентація

Щербина В. Читання «слово за словом»: стисла довідка про методику Марії Монтессорі

Пазюк С. Про журнальну періодику для дітей: традиції сім’ї, традиції суспільства: презентація

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

STEM-технології в роботі з дошкільниками

зображення_viber_2019-12-27_11-48-28Нещодавно на базі Приватного навчального  «Кудрявський» http://kudryavsky-school.kiev.ua/, https://www.facebook.com/kudryavsky/ розпочалася серія вибіркових модулів «STEM-технології в роботі з дошкільниками» для педагогів міста Києва, організованих старшим викладачем кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти КУ імені Бориса Грінченка Кульбедюк Анастасією Юріївною.

SТRЕАМ-освіта — новий інтеграційний підхід до розвитку, виховання й навчання дітей. Цей напрям освіти інтегрує в собі завдання з формування в дітей загальних наукових уявлень про світ; ознайомлення їх з інформаційно-комунікаційними технологіями; розвиток уміння експериментувати, конструювати; навчання дітей основ опрацювання змісту тексту, грамоти, математики, а також різних видів мистецтва. Акронім STEM вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics). Це напрям в освіті, при якому в навчальних програмах посилюється природничонауковий компонент + інноваційні технології. Технології використовують навіть у вивченні творчих, мистецьких дисциплін.

STEM-технології в роботі з дошкільниками

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Граємо термомозаїкою

IMG_20191217_110203

У грудні 2019 року на базі закладу дошкільної освіти № 266 «Бджілка» відбулося районне секційне засідання керівників гуртків закладів дошкільної освіти Святошинського р-ну м. Києва з теми «Організація гурткової роботи з використання техніки термомозаїки».

Вихователь старшої групи Когутніцька О.Ю. та керівник гуртка Лопоха С.В. поділилися досвідом організації художньо-творчої діяльності дітей із виготовлення новорічної ялинкової іграшки – кульки. Матеріалом для цього слугували різного кольору намистини термомозаїки виробництва «НAMA» (Данія).

На секції Лук’янчук Ларисою, Меленець Людмилою, Кочергою Олександром, авторами-упорядниками методичного посібника «Термомозаїка – гра зі строкатої суміші різнокольорових елементів» http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/27983/, що у 2018 році отримав гриф «Схвалено для використання в закладах дошкільної освіти» (Протокол № 4 від 25.09.2018 засідання комісії з дошкільної педагогіки і психології Науково-методичної ради з питань освіти МОН. Лист № 21.1/12-Г-991 від 09.11.2018 Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти МОН) було презентовано даний посібник, а саме коротко окреслено ключові підходи його побудови, мету та завдання її реалізації.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

В Києві працює проєкт Клуб «Вихідний день освітянина»

Меленець і Пазюк

  Напередодні Водохреща відбулося чергове засідання Клубу «Вихідний день освітянина». Цей проєкт у 2019 році було започатковано за ініціативи Бондаренко Вікторії, старшого наукового співробітника Київського міського будинку вчителя та Матвійчук Оксани, доцента кафедри освітнього лідерства Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.

 18 січня 2020 року засідання клубу проходило в Мистецькому центрі «Шоколадний будинок», бувшому особняку київського купця першої гільдії Семена Могилевцева (1842–1917), що був збудований у 1899–1901 роках у мальовничій місцевості Липки по вул. Шовковичній, 17/2.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Розвиток фізичної компетентності дошкільника

Наталія Дятленко,

доцент кафедри, кандидат психологічних наук

Фізична компетентність дошкільника? Давайте поговоримо про це!

 IMG_1320 Інструктори з фізичного виховання у закладі дошкільної освіти – це особливі педагоги, основною компетенцією яких є опікування фізичним розвитком дітей. Тому на курсах підвищення кваліфікації для цієї категорії педагогічних працівників, які відбулися цієї осені, велися дискусії щодо того, яких змін потребує організація фізичного виховання в закладі дошкільної освіти. Тривалий час вважалося, що головним завданням фізичного виховання є навчання основним рухам, вправляння у виконанні загальнорозвивальних вправ, розвиток фізичних якостей  і таким чином зміцнення здоров’я дітей.

  У останні роки у педагогічний процес починає входити інший підхід – у центрі уваги постає  фізична компетентність – значення мають не тільки знання дитини, а й її досвід в цілому – суб’єктивні уявлення особистості. Компетентною можна вважати дитину, яка не лише має певні уявлення, а й може висловити щодо цього певні судження, сформувати думку, відобразити практично. У розмові про фізичну компетентність у центр уваги потрапляють такі питання, як обізнаність дошкільника про своє тіло як ціле, вікові зміни організму, його живлення та загартування, гігієну тіла, здоров’я і хворобу, розвиток рухової активності, статеву диференціацію та ідентифікацію, безпеку, самоохорону, самозахист.

  На відміну від звичної орієнтації на кількісні показники фізичних досягнень та якість виконаних вправ тепер доведеться більше уваги приділити таким питанням: чи охоче виконує  дитина вправи, яким є її  власний стиль? Яка норма виконання є її індивідуальною, відповідає її природнім можливостям, дає змогу відчути себе задоволеною, спроможною? У яких випадках дитина почувається ніяково, невпевненою, проявляє боязкість, а можливо і справжню фобію. Чи користується дитина правом на певну варіативність поведінки? Чи намагається відтворити в різні моменти те, що побачила, чи виконувала раніше?

  Інструктори з фізичного виховання активно включилися в обговорення: наводили приклади, висували аргументи, сумнівалися і нарешті вирішили – це важливо, дитина потребує нових підходів!